Доведено ефективність використання комплексного підходу до вивчення насильства в сім'ї як соціального явища. Виявлено масштаби його розповсюдженості, розглянуто об'єкт та суб'єкт насильства, а також стратегії їх взаємодії, сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, що відбивають особливості причинно-наслідкового зв'язку подій, характер соціально-психологічних наслідків такої взаємодії, характер дій, охоплюваних поняттям насильство в сім'ї, особливості сприйняття та реалізації респондентами різноманітних видів насильницьких дій стосовно членів своєї сім'ї. Уперше на підставі вивчення кримінально-статистичної звітності та використання соціологічних методів вимірювання виявлено основні тенденції та можливості організації профілактичної, реабілітаційної та правоохоронної діяльності в сфері протидії насильству в українських сім'ях. Уточнено поняття "насильство в сім'ї" через сукупність певних ознак: форм конфліктної взаємодії, наявності мотиваційного аомпоненту, об'єктивної і/або суб'єктивної ідентифікації дій як таких, що носять насильницький характер, здійснення дій примусового характеру, заподіяння шкоди, відсутності провокуючої поведінки жертви. Наведено дані щодо особливостей ідентифікації насильницьких проявів на повсякденному та професійному рівнях, характеру насильницього впливу на сім'ю, умов насильницької взаємодії, соціальних характеристик агентів насильництва. Розвинуто теоретичні положення про взаємозв'язок між типом сім'ї та поширеністю окремих форм насильства, а також щодо впровадження до системи соціальної роботи моделі фостерних сімей.

  Завантажити