Розроблено наукові основи технологічних процесів виробництва шкіри та похідних колагену з позиції термодинаміки. Винайдено нові технічні рішення перетворення дерми на шкіру. Теоретично виведено й експериментально доведено функціональні залежності виходу шкір за площею від їх фізико-механічних показників і дзета-потенціалу. Встановлено, що об'єм, який займає дубитель внаслідок вказаної взаємодії, за формою наближається до куба, грані якого співмірні з відстанню між триплетами колагену. Визначено, що в утвореному під час дублення термостійкому зв'язку кожен атом металу має здатність взаємодіяти з бічними аміно- та карбоксильними, а також з пептидними групами основного ланцюга. Розглянуто явище солюбілізації вуглеводнів у шкірі, як фактор, що визначає об'єм неупорядкованої зони структури колагену дерми та щільність упакування триспіральних спіралей в упорядкованій зоні. Уточнено уявлення та знайдено характеристики граничної поверхні між упорядкованою та неупрядкованою зонами структури колагену. На підставі термодинамічного опису виплавлення похідних колагену, як процесу перетворення вільноз'єднаного високомолекулярного ланцюга колагену на його низькомолекулярні похідні, знайдено залежності показників, що характеризують якість готового продукту. Розроблено методологію створення технологій шкір та похідних колагену. Зроблено висновок, що термодинамічні основи дозволяють створювати ресурсоощадні технології з запланованими властивостями готової продукції.

  Завантажити