Досліджено закономірності творчого виявлення національної характерності виконавської гри та співу, які, відповідно до підходу Л.Гумільова, є важливою якістю художнього виявлення суб'єкта, висвітлює ритмізацію психічних реакцій особливого роду, що мають римо-темпове, динаміко-агогічне вираження. Базуючись на прийнятному у музикознавстві підході до національного прояву авторської композиції, який передбачає використання фольклору, запропоновано тезу про втілення національних рис мислення на рівні "пізнання". Показано зв'язність художньо досконалого виконання та вираженості національного принципу його подання на підставі проведеного аналізу матеріалів: Скрипкового концерту Я.Сибеліуса у контексті відмінностей національних підходів В.Третьякова, Г.Шеринга, Д.Ойстраха, Б.Которовича, а також Концерту для бандонеона А.П'яццолли у виконанні В.Мурзи, М.Вайринена, Р.Карасанова, творів С.Рахманінова, Й.Мерца в уявленні їх артистами різних країн, а також виконавських підходів різних національних шкіл у поданні "Тригрошової опери" Б.Брехта - К.Вайля.

  Завантажити