Всебічно проаналізовано розвиток у російській історіографії ХVIII - початку ХХ ст. досліджень з історії Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. З'ясовано місце даної проблематики у шкалі дослідницьких пріоритетів російських істориків. Простежено еволюцію тематики та глибини досліджень, їх концептуальної спрямованості. Висвітлено внесок російських істориків у концептуальне осмислення проблеми. Розроблено її окремі аспекти. Досліджено зв'язок російської історіографії з українською та польською історіографіями. Встановлено, що в основі досліджень російських істориків лежав великодержавний підхід, який суттєво звужував можливості досліджень, а в ряді випадків призводив до свідомої упередженості. Водночас російській історіографії належала першість та тривале домінування в дослідженні актового джерелознавства, історіографії джерелознавства та археографії, комплексу питань, пов'язаних з Березневими статтями.

  Завантажити