З використанням широкої джерельної бази досліджено національно-демократичні перетворення на півдні Київщини, що відбувалися під час української національно-визвольної революції (березень 1917 - 1920 рр.). З'ясовано участь населення у розгортанні громадсько-політичного життя, висвітлено процес створення у містах і селах осередків українських політичних партій, проаналізовано рішення селянських з'їздів та з'їздів кооператорів. Розглянуто питання щодо ставлення населення Київщини до українських урядів, що створювалися у процесі українського державотворення. Визначено основні напрямки участі населення повітів у громадянському самоврядуванні. Висвітлено участь населення у виборах до Всеросійських і Українських установчих зборів. Розкрито причини та характер селянського руху на Київщині у роки Української революції. З'ясовано, що вирішення земельної проблеми базувалося на експериментах, які проводили уряди доби визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Установлено участь громадськості Київщини у відродженні національної освіти та встановлено її особливості залежно від тогочасної державної політики. Проаналізовано діяльність у цьому напрямку спілки вчителів "Просвіта", а також кооперативів. Відродження національної освіти виявлялося у розширенні шкільної мережі, матеріальній підтримці вчительства, підвищенні їх кваліфікації, підготовці навчальної літератури. Одним з напрямків відродження національної освіти на різних етапах революції було наявним піклування про запровадження української мови, вивчення української літератури, історії.

  Завантажити