Уперше установлено критерії відбору хворих з апалітичним синдромом (АС) для здійснення лікування з використанням ембріональних нервових клітин (ЕНК). Запропоновано оптимальні терміни й обгрунтовано доцільність проведення зазначених операцій. За допомогою клініко-інструментальних методів вивчено особливості регенераторно-пластичних процесів головного мозку у хворих з АС та його наслідками після трансплантації ЕНК у різні відділи центральної нервової системи. Установлено, що домінувальними у клінічній картині у таких хворих є симптомокомплекси органічної деменції та псевдобульбарно-паралітичний, або їх поєднання. Виявлено, що стать досліджених хворих вірогідно не впливає на клінічний перебіг і результати відновного лікування за методом нейротрансплантації. З'ясовано, що кількість ферментів ембріональної нервової тканини, які трансплантуються у мозок пацієнтів з АС або його наслідками, сприяє вірогідно різному впливу на результат лікування хворих, за цього двократне збільшення кількості трансплантованого матеріалу в 1,5 рази підвищує результативність відновного лікування. Доведено, що поєднання інтрапаренхімальної й інтратекальної нейротрансплантації є більш ефективною стратегією відновного лікування пацієнтів з АС та його наслідками.

  Завантажити