Теоретично узагальнено сучасні наукові концепції системи міжнародних відносин, визначено місце у ній міжнародного співробітництва та його структуру як сукупність соціальних інститутів. З'ясовано, що місце ФРН у постбіполярній Європі визначено тим, що вона одержала засоби структурного впливу на політичну та економічну ситуацію на європейському континенті. Виявлено, що специфіка німецької зовнішньої політики полягає у збільшенні власного зовнішньополітичного потенціалу у межах діяльності у регіональних об'єднаннях і військових союзах, виключивши самостійні політичні стратегії та відмовившись від посилення автономності своїх дій у міжнародній системі (так званий мультилатералізм). Простежено, що особливістю концептуальних засад зовнішньої політики Німеччини на сучасному етапі, попри нові елементи у військовій доктрині країни, залишається використання переважно несилових засобів для реалізації політичних цілей. Доведено, що мультилатералізм як політична стратегія Німеччини відповідає не лише її державним інтересам, а і інтересам інших держав-акторів міжнародної системи, зокрема України.

  Завантажити