Розроблено моделі оптичної системи ока за різних видів газових і силіконових тампонад на фа- та афакічних очах, які визначаються рефракцією ока (від -5,47 дптр до 100,68 дптр) і положенням головної площини (від -0,10 мм до -4,55 мм від вершини рогівки). Визначено якісні та кількісні характеристики первинних (створюваних оптичною системою ока) та зворотних офтальмоскопічних зображень очного дна у разі внутрішніх томпонад, у тому числі їх вигляд, локалізацію, форму поверхні, лінійне, глибинне та кутове збільшення залежно від розташування даної ділянки очного дна. Наведено коефіцієнти збільшення лазерної плями за різних видів внутрішніх томпонад з урахуванням локалізації зони очного дна для лазерного непрямого офтальмоскопа. Встановлено, що даний метод інтраопераційної офтальмоскопії у разі вітректомії на афакічних очах забезпечує якісну стабільну одночасну візуалізацію усіх відділів порожнини склоподібного тіла та очного дна. Виявлено залежність відхилюючого кута призматичної контактної лінзи від повороту очного яблука у разі вітректомії, що дає можливість огляду різних ділянок очного дна.Доведено, що удосконалена методика трансциліарної ленсектомії достовірно знижує частоту падіння кришталикових фрагментів у порожнину склоподібного тіла та на очне дно. Зазначено, що фотоциркляж істотно покращує анатомічні та функціональні результати вітректомії у разі ускладнення регматогенного відшарування сітківки. Показано, що даний засіб хірургічного лікування відшарувань сітківки з гігантськими розривами усуває ризик сповзання краю розриву та забезпечує повну евакуацію перфторкарбонової рідини, що сприяє підвищенню ефективності лікування. Розроблено уніваріантні регресійні моделі гострого зору до та після вітректомії за проліферативної вітреоретинопатії (ПВР) у стадіях A, B; ПВР у стадіях C, D; відшарування сітківки з гігантськими розривами.

  Завантажити