Здійснено подальший розвиток теоретичних цілей А.М.Бефані (1958 р., 1981 р.), Н.Ф.Бефані (1977 р.) і Є.Д.Гопченка (1999 р.) стосовно обгрунтування науково-методичної бази для нормування розрахункових характеристик максимального стоку річок. Обгрунтовано варіант операторної формули максимального стоку, запропонованої Є.Д.Гопченком, за певних теоретичних умов. Уперше установлено максимальні моделі схилового припливу під час весняного водопілля для дослідженої території. На підставі матеріалів спостережень визначено коефіцієнт нерівномірності схилового припливу води до руслової мережі. З використанням коефіцієнтів перевищення миттєвих витрат води понад їх середньодобових значень здійснено перевірку його стійкості. У межах формули А.М.Бефані та за методом об'ємного типу завдяки оберненим розрахункам встановлено для території Приазов'я тривалість припливу поталих вод до руслової мережі. Установлено числові значення трансформаційних коефіцієнтів максимального стоку (розпластування та русло-заплавного регулювання).

  Завантажити