Виявлено дві групи ризику, що потребують заходів запобігання інфекційно-запальних ускладнень: хворі на панкреонекроз і гострий панкреатит біліарного генезу. На основі проведеного експерименту, що підтвердив наявнісь кишкової транслокації бактерій, визначено основні шляхи їх розповсюдження та причини ініціації даного процесу, обгрунтовано застосування лапароскопічного дренування черевної порожнини та раннього ентерального харчування у хворих на панкреонекроз. За допомогою їх застосування виявлено сприятливий вплив на перебіг захворювання, відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, що суттєво зменшило кількість інфекційно-запальних ускладнень та пов'язану з цим летальність. Встановлено, що аналіз особливостей перебігу гострого біліарного панкреатиту та ефективності існуючих методів лікування дозволив індивідуалізувати тактику залежно від тяжкості гострого панкреатиту, супутніх ускладнень жовчнокам'яної хвороби та ефективності консервативної терапії, яка відзначається усіма перевагами ендоскопічного лікування.

  Завантажити