Уперше встановлено, що коефіцієнт заповнення, який використовується в аналітичних розрахунках режиму затоплення шахт, не пояснює нелінійного характеру підйому рівнів і зміну водопритоків. Показано, що прогнозування гідродинамічного режиму затоплення є найбільш достовірним у разі застосування методів математичного моделювання геофільтраційних процесів. Сформульовано умови схематизації фільтраційних процесів вугільної товщі, необхідні для адекватного відображення гідродинаміки Центрального району Донбасу (ЦРД) кінцево-різницевою моделлю різного масштабу. Уперше обгрунтовано фільтраційні параметри, що визначають динаміку відновлення рівневих поверхонь у разі затоплення шахт. Доведено, що геофільтраційна схематизація шахтних полів повинна здійснюватися таким чином, щоб вироблений простір був заданим як окремі водоносні горизонти, а розподіляючі аргіліто-алевролітові товщі - як слабопроникні шари, що дає змогу більшою мірою враховувати вплив пружної ємності води та водовмісних порід, а також ідентифікувати на моделі процес затоплення. Установлено, що процес відновлення рівневої поверхні вугільної товщі за умов затоплення шахт практично не знаходиться у взаємозв'язку з процесами підтоплення та затоплення територій населених пунктів земельних угідь, оскільки здійснюється за умов пружного режиму фільтрації. З використанням регіональної та фрагментальної фільтраційних моделей обгрунтовано параметри технологічних схем поетапного переходу регіону ЦРД до режиму самодренування.

  Завантажити