Доведено принципову можливість створення кріплення, здатного подолати негативний вплив гірського тиску. Відзначено, що головним чинником такого кріплення є міцність закріплення анкерної штанги у шпурі. Уперше доведено, що для ефективного застосування анкерів високої несучої здатності міцність їх закріплення повинна мати значення в інтервалі 3 - 5 кН/мм, що зумовлено величиною радіуса породної опори, сформованої навколо анкерної штанги. З'ясовано, що за міцності закріплення анкерної штанги менше, ніж 3 кН/мм анкер не створює навколо себе породну опору, а лише утримує від обвалення зруйновані шари та зв'язує слабкі приконтурні породи. Уперше встановлено кількісні закономірності, які відображають взаємозалежності характеристик породної опори навколо анкера з параметрами анкерної штанги та міцністю її закріплення у шпурі, а також системи окремих порідних опор з параметрами опорного перекриття.

  Завантажити