Обгрунтовано доцільність виділення у робочій класифікації хронічного панкреатиту (ХП) та ХП з ізольованим порушенням відтоку на рівні Санторінієвої протоки. Досліджено причини виникнення ендокринної недостатності підшлункової залози (ПЗ) у разі ХП та встановлено фактори ризику розвитку цукрового діабету за умов ХП. Уперше, базуючись на принципі зворотнього зв'язку, шляхом динамічного ультрасонографічного контролю розмірів кісти за впливу ферментотерапії розроблено спосіб для доопераційного встановлення комунікації кісти ПЗ з її протоковою системою. З урахуванням визначення проферменту трипсиногену-2 у вмісті кісти, розроблено експрес-метод інтраопераційної діагностики зв'язку кісти ПЗ з її протоковою системою. Розроблено диференційний підхід щодо вибору способу операції за умов кіст ПЗ на основі виділених варіантів взаємовідношення кіст з протоковою системою. Удосконалено способи внутрішнього дренування протокової системи ПЗ шляхом забезпечення дренування долькових протоків ПЗ за умов оклюзії їх співустя з головною панкреатичною протокою. Показано можливість використання панкреатоєюностомії як способу хірургічного лікування кісти ПЗ з несформованою стінкою, що має взаємозв'язок з протоками ПЗ. Проаналізовано причини виникнення недостатності ПЗ у післяопераційному періоді та встановлено, що виконання оперативного втручання у ранні строки ХП та проведення замісної терапії з метою запобігання виснаження пакреатоцитів дозволяє досягти кращих віддалених функціональних результатів.

  Завантажити