Уперше у вітчизняній історіографії здійснено дослідження, об'єктом якого є обновленський рух в Україні. Базуючись на значному масиві джерел, вивчено генезу та розвиток ліберального церковного руху, висвітлено процес його трансформації в бюрократичну, політично заангажовану обновленську Церкву. Проаналізовано чинники фіктивного симбіозу більшовицького уряду з представниками новаторськи налаштованого кліру. Систематизовано дані про головні організаційні заходи обновленства - Всеукраїнські Собори 1923 р. і 1925 р., Передсоборну нараду 1924 р. З'ясовано долі обновленських митрополитів Пімена (Пєгова), Йосипа (Кречетовича), Олександра (Чекановського) та деяких інших діячів руху.

  Завантажити