Досліджено онімний простір романів Ю.І.Яновського "Майстер корабля" (1928 р.), "Чотири шаблі" (1930), "Вершники" (1935), "Мир" ("Жива вода") (1956). Проаналізовано функціональне навантаження, особливості вживання, варіативність, частотність власних назв дев'яти онімічних розрядів у зазначених творах. Розкрито зміст і тематику романів письменника, функціонування певної онімійної лексики, організацію особливостей онімного простору романів. Визначено тенденцію використання письменником великої кількості онімів, їх динаміку від романтизму до реалізму. Відзначено, що власні назви в романах Ю.І.Яновського є незамінним засобом когезії, своєрідними знаками-ідентифікаторами, розкривають підтекст і авторську концепцію письменника.

  Завантажити