Вивчено кількісний та якісний склад і функціональні особливості українських фольклорних імен, засвідчених чарівними казками (у зіставленні з російськими). Визначено точні чи ймовірні етимології "темних" фольклорних онімів, проаналізовано проміжне положення частини казкових імен між категоріями власних і загальних назв, з'ясовано сутність і вторинність християнських імен у поетичній структурі казкового тексту. У процесі дослідження фольклорної системи називання українців і росіян виявлено можливі сліди спільної пракультури і давніх міфологічних вірувань, а також відображення національних особливостей бачення навколишнього світу, життя, побуту, традицій двох народів. Проведені спостереження свідчать про краще збереження язичництва в онімії російських чарівних казок і більшої християнізації українських чарівних казок, що є незалежним свідченням більш ранньої християнизації України.

  Завантажити