Уперше запропоновано під час здійснення психофізіологічного забезпечення діяльності використовувати загальний для різних її видів алгоритм, а також враховувати адаптаційні можливості людини як суб'єкта діяльності. Досліджено питання щодо застосування методу самооцінки для діагностики та оптимізації психофізіологічного стану людини. Розроблено новий підхід до визначення адаптаційних типів з урахуванням стабільності та величини діагностичних показників, що характеризують психофізіологічний стан, а також індивідуального рівня адаптаційних можливостей людини в аспекті співвідношення між індивідуально сприйнятливими та дезадаптаційними факторами. Проаналізовано соціально-психологічні та психофізіологічні особливості діяльності, визначено адаптаційно вагомі фактори для учнів, студентів і вчителів.

  Завантажити