У дисертації відображено відомості про те, що особливості перебігу і відновлення при експериментальному парадонті визначаються реактивністю організму. Низькоінтенсивне лазерне випромінювання змінює динаміку перекисного окислення ліпідів, біологічно активних речовин і ейкозаноїдів в крові in vitro. Його ефекти залежать від частоти і експозиції опромінення. У хворих на генералізований пародонтит після видалення зубного відкладення і грануляцій з пародонтальних кишень на фоні нормореактивності організму спостерігається неускладнене загоєння штучно-раневої поверхні, на фоні гіпореактивності - ускладнене. Запропонована диференційна лазеротерапія у хворих з гіпореактивністю організму призводить до оптимізації відновлення цілісності тканин пародонту, стійкій стабілізації процесу.

  Завантажити