Досліджено особливості росту, розвитку і формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від попередників, глибини основного обробітку грунту, доз мінеральних добрив, строків сівби, густоти стояння рослин. Визначено найбільш адаптивні біотипи для вирощування за ресурсоощадних технологій. Установлено, що у разі застосування мілкого основного обробітку грунту та мінімально-оптимальної дози добрив доцільно використовувати ранньо-стиглий гібрид Кадр 195 СВ і середньоранній Кадр 267 МВ. У разі розміщення посівів після кукурудзи рекомендовано висівати ранньостиглий Кадр 195 СВ та середньопізній Кадр 443 СВ. Зроблено висновок, що гібрид Кадр 195 СВ слід висівати в кінці квітня, Кадр 267 МВ, Дніпровський 337 МВ та Кадр 443 СВ - на початку травня з густотою стояння рослин 60; 50; 40 і 30 тис./га відповідно.

  Завантажити