Проведено комплексне вивчення онтологічної традиції філософського пізнання в історії філософії, досліджено умови самореалізації людської особистості. Здійснено розмежування понять "індивід" та "особистість". Доведено, що загальним історико-культурним простором становлення особистості є Середні віки. Простежено витоки та джерела формування теорії становлення особистості у філософії Середньовіччя, зокрема проаналізовано взаємовплив теоретичних традицій ортодоксального та неортодоксального християнства. Здійснено порівняльний аналіз концепцій особистості у філософії Середньовіччя та Відродження. Доведено синергійний зв'язок особистого зусилля людини з надлюдським даром. Встановлено, що діалектичний синергійний взаємозв'язок Абсолютної Особистості та людської особистості виявляється саме через творчість. Доведено, що у часи Середньовіччя творчість слугувала засобом духовного росту та пошуку істини. Обгрунтовано положення, що індивід, який усвідомив абсолютні цінності, своє особисте призначення та проявляє себе у творчій діяльності в неортодоксальній християнській філософії трактується як особистість.

  Завантажити