Доведено, що за всіх переломів, що локалізуються на ділянці нижньої щелепи, спостерігається ушкодження нижнього альвеолярного нерва. Уперше здійснено систематизацію цих ушкоджень залежно від їх тяжкості (забиття, розтягнення, неповного та повного розривів). Наведено статистичні дані щодо кожного виду ушкодження нижнього альвеолярного нерва у хворих з переломами тіла нижньої щелепи. Установлено неінвазивні об'єктивні діагностичні критерії, необхідні для здійснення диференційної діагностики забиття, розтягнення та неповного розриву зазначеного нерва у хворих з переломом тіла нижньої щелепи. З використанням математичного методу визначено патогномонічні тести, за якими можна з'ясувати ефективність проведеного лікування ушкодженого нерва. Обгрунтовано залежність виникнення визначеного виду ушкодження нижнього альвеолярного нерва (забиття, розтягнення, розриву) від величини зміщення фрагментів нижньощелепної кістки у випадках переломів, локалізованих на ділянці тіла нижньої щелепи. З використанням клінічних і лабораторних методів доведено, що у 37,5 % випадків у разі проведення загальноприйнятої методики остеосинтеза у хворих з зазначеним переломом спостерігається защемлення нижньоальвеолярного нерва, розташованого між кістковими відламками. Запропоновано модифікований метод остеосинтезу тіла нижньої щелепи, за яким створюється ложе для деформованого нижнього альвеолярного нерва. Описано клінічну анатомію зовнішнього вигляду цього нерва за його розтягнення у неповному розриві у хворих з переломом тіла нижньої щелепи. Наведено схеми консервативного лікування хворих за посттравматичних ушкоджень нижньоальвеолярного нерва залежно від виду цього ушкодження (забиття, розтягнення, неповного розриву).

  Завантажити