Вперше проведено дослідження нейроендокринних механізмів патогенезу неінфекційної лихоманки у підлітків. Доведено, що дана патологія є проявом гіпоталамічного синдрому. Вивчено роль центральних нейроендокринних механізмів у формуванні провідних синдромів вегетативних дисфункцій з порушенням терморегуляції та встановлено залежність деяких пограничних типів особистості від рівня серотоніну в крові. На підставі вивчення гормонального спектра гіпофізарно-гонадної системи та кореляційних зв'язків між гормонами показано роль дисгормональних порушень за неінфекційної лихоманки. Встановлено зміни морфофункціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, зокрема наявність субклінічного гіпотиреозу та порушення залежності між гіпофізарною та тиреоїдною ланкою гормональної регуляції у хворих на неінфекційну лихоманку. За допомогою визначення катехоламіндепонуючої функції еритроцитів доведено напруженість функціонування симпато-адреналової системи, а за тривалої лихоманки - її виснаження. Показано, що неінфекційна лихоманка у підлітків супроводжується порушенням функції вегетативної нервової системи і частіше виникає за наявностиі симпатикотонії, а вегетативна реактивність проявляється гіпер- або асимпатикотонією.

  Завантажити