Досліджено стан шлункової кислотності упродовж доби, а також ендоскопічні та гістологічні особливості слизової оболонки шлунка до і після лікування. Встановлено, що у частини хворих наявність дуоденогастрального рефлюкса (ДГР) зумовлює виражений больовий і диспепсичний синдроми та поєднується із порушенням моторики товстої кишки. Доведено, що ДГР не впливає на шлункову кислотність та фармакодинаміку антисекреторних препаратів пірензепіна, фамотидина та омепразола, а також на терміни загоєння дуоденальних виразок під час монотерапії даними ліками. За умов ДГР ступінь колонізації антрального відділу слизової оболонки шлунка однакова, а активність хронічного запалення та ступінь атрофії менша у порівнянні із виразковою хворобою. Розроблено та отримано патент України на засіб антигелікобактерної терапії із використанням комбінації блокатора водневої помпи, колоїдного вісмуту та урсодезоксихолевої кислоти, ефективність якого становить 92 - 94 % і не залежить від ДГР.

  Завантажити