Подано порівняльну оцінку клініко-лабораторних, функціональних та морфологічних проявів у разі ізольованого туберкульозу нирок, ізольованого хронічного неспецифічного пієлонефриту та поєднаного ураження нирок туберкульозом та пієлонефритом. Крім традиційних методів діагностики використовувались нові методики виявлення мікобактеріурії: засів на нове поживне середовище ВКГ для прискореного виявлення збудника та полімеразна ланцюгова реакція проб сечі. Розроблено допоміжний критерій оцінювання вогнищевої реакції під час проведення підшкірних туберкулінових проб (туберкулін-термографічна проба). Обгрунтовано протипоказання до використання деяких антибактеріальних засобів під час лікування пієлонефриту неясного генезу до виключення туберкульозного ураження нирки. Розроблено алгоритм проведення диференційної діагностики та перелік поетапних заходів з активного виявлення ранніх форм туберкульозу нирки. На підставі статистичної обробки показників розповсюдженості клінічних ознак у пацієнтів різних облікових груп розроблено діагностичні таблиці прогностичних коефіцієнтів, що дозволяють прогнозувати ймовірність туберкульозного ураження нирок.

  Завантажити