Уперше в українському літературознавстві досліджено художню прозу Ф.Дюрренматта (1921 - 1990 рр.) як цілісне естетичне явище у сукупності індивідуальних особливостей та найважливіших типологічних зв'язків з основними філософсько-естетичними напрямами, що характеризують стан сучасного культурного процесу. Визначено основні філософські та теологічні засади, що обумовили своєрідну структуру та загальний пафос прозових творів письменника. Проаналізовано найважливіші риси його індивідуальної художньої системи. Визначено основні етапи еволюції художньої прози, установлено тематичний та формальний зв'язок між прозовими творами різних періодів.

  Завантажити