На основі синхронного вивчення показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) і варіабельності серцевого ритму (ВСР) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), асоційовану з метаболічним синдромом (МС) і без метаболічних порушень, вперше виявлено відмінності між параметрами досліджуваних характеристик у хворих цих груп. Встановлено, що асоціація ГХ з МС призводить до істотних змін показників ДМАТ і ВСР зі збільшенням навантаження тиском на органи-мішені, патологічної перебудови добових ритмів, підвищення варіабельності артеріального тиску та дисбалансу вегетативного гомеостазу. Виявлено кореляційні взаємозв'язки між показниками ДМАТ і ВСР залежно від наявності чи відсутності симптомів МС, що свідчать про більш глибокі порушення вегетативної регуляції серцево-судинної діяльності у хворих на ГХ, асоційовану з МС. На основі зіставлення ефективності тривалої антигіпертензивної терапії (АГТ) у хворих із МС і без симптомів метаболічних порушень встановлено, що за наявності МС ефективність лікування зменшується, як наслідок позитивна динаміка характеристик ДМАТ і ВСР стає менш вираженою. Це вимагає диференційованого підходу до вибору антигіпертензивних препаратів (АГП) з урахуванням їх можливого впливу на метаболізм вуглеводів і ліпідів. Виділено прогностичні критерії можливої недостатньої ефективності АГТ у хворих на ГХ, асоційовану з МС.

  Завантажити