Зроблено комплексну оцінку спонтанної та індукованої нестабільностей хромосом під час короткочасного (52 години) та тривалого (144 години) культивування лімфоцитів людини за декількома параметрами: наявність хромосомних аберацій, поліплоїдних мітозів і диплохромосом. За допомогою тривалого культивування зареєстровано додаткові прояви нестабільності каріотипу у порівнянні з короткочасним. Після тривалого культивування більш чітко виявляються індивідуальні відмінності між донорами за параметрами нестабільності каріотипу. На підставі індивідуальних відмінностей за рівнем каріотипічної нестабільності за двох термінів культивування, групу донорів поділено на чотири підгрупи нестабільності за кожним параметром. Під час опромінення донорської крові ультрафіолетом, тривале культивування допомогло виявити дозозалежну затриману хромосомну нестабільність. За результатами аналізу С-сегментів хромосом 1, 9, 16 та Y у лімфоцитах людини доведено, що у випвдку тривалого культивування нестабільність сегментів прицентромерного гетерохроматину реєструвалась у більшої кількості донорів, ніж у разі короткочасного. Характер нестабільності С-сегментів дозволяє припустити залежність даного явища від генотипу донора. Вивчено вплив імуностимулятора "Тимогену" на рівень спонтанної та індукованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферійної крові під час культивування за двома типами. Встановлено, що тимоген має генопротекторні властивості.

  Завантажити