Розглянуто питання підвищення ефективності лікувальних заходів хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Описано клініко-лабораторний перебіг захворювання і визначено фактори, які мають позитивний або негативний вплив на ефективність патогенетичного лікування хворих. Досліджено стан обміну NO (рівень нітритів/нітратів, амінокислоти аргініну та циклічних нуклеотидів) у разі ХГН у тварин з експериментальною моделлю гломерулонефриту. Доведено, що у них відбуваються порушення в системі NO, крові та сечі, які зумовлені клінічним перебігом захворювання. Застосування стимулятора синтезу NO небівололу у тварин з експериментальною моделлю захворювання відновлює метаболізм NO. Обгрунтовано доцільність лікування хворих на ХГН комбінованим призначенням небівололу в дозі 5 мг за добу та інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту у середньодобових дозах. Включення до комплексу лікувальних заходів небівололу потенціює дію глюкокортикоїдних гормонів і цитостатиків. Визначено, що рівень калію в сечі більше 77 ммоль за добу та оксипуринолу в крові менше 117 мкмоль на літр є прогнознегативними ознаками щодо подальшого ефекту небівололу.

  Завантажити