Досліджено особливості політичного успіху як закономірного результату системно-раціональної діяльності, що визначає позицію суб'єкта у політичному просторі на підставі підсумкової суспільної оцінки всіх політичних досягнень і поразок. Розглянуто теоретико-методологічні засади та принципи вивчення даного явища, доведено його суперечність, що має прояв у розв'язані конфлікту моралі та прагматизму. З'ясовано, що політична культура є індикатором виявлення можливостей функціонування політичного успіху у межах поля політики. За результатами дослідження виділено та проаналізовано фактори, критерії, види політичного успіху. Наведено модель політичного успіху, складовими якої є досягнення позиції політичними суб'єктами у межах політичного простору, реалізація ними запланованих стратегій, суспільне оцінювання одержаних результатів. Ефективність досягнення даної моделі залежить від наявності сутнісного взаємозв'язку між визначеними елементами.

  Завантажити