Вивчено роль сімейного контакту з Hp-інфікованим хворим на гастродуоденальну патологію: установлено вірогідно вищий ступінь інфікованості Hp та вищу частоту захворюваності цією патологією, більш ранній вік появи таких уражень серед членів родин зазначених хворих. Виявлено, що найвища Hp-інфікованість і ураженість гастродуоденальною патологією серед членів родин дітей шкільного віку, інфікованих гелікобактеріозом, є у батька, і щоденний контакт з ним - один з важливіших факторів ризику щодо поширення інфекції серед них. Визначено високий рівень інфікованості Hp і високу напруженість імунної відповіді на неї у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), на відміну від хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт. Вказано на гелікобактеріоз як на коригований фактор ризику розвитку ІХС. Визначено вікові особливості процесів кислотопродукції та кислотонейтралізації як чинники високої частоти пептичних виразок дванадцятипалої кишки та шлунка в осіб працездатного віку. Не виявлено вірогідних відмінностей показників нічного pH тіла шлунка між різними віковими групами хворих на виразку дванадцятипалої кишки та хронічний гастрит В (неатрофічного) у фазі загострення, на відміну від здорових осіб. Обгрунтовано необхідність визначення кислотності шлунка за методом інтрагастральної pH-метрії та pH-моніторингу для диференційованого підбору антисекреторного препарату ерадиаційної терапії. Установлено, що залежно від віку у 3,6 % - 50 % хворих, інфікованих гелікобактеріозом, є наявним гіпоацидний стан шлунка. Показано високу ефективність (93 %) ерадикації Hp схеми тритерапії у складі омепразолу, амоксициліну та фуразолідону.

  Завантажити