По-новому розкрито відмінності між переведенням та іншими правовими явищами, що межують з ним (переміщення, зміна істотних умов праці). Розглянуто можливість тимчасового переведення на іншу роботу без згоди працівника у виняткових випадках (стихійні лиха, епідемії, епізоотії, виробничі аварії тощо), наголошено на необхідності збереження у КЗпП відповідної норми. Вперше визначено, що ротація кадрів - це особливий вид переведення на іншу роботу певних категорій працівників, який застосовується як засіб боротьби з корупцією. Запропоновано передбачити у законі строк, протягом якого працівник повинен стати до роботи на новому підприємстві у разі переведення за погодженням між керівниками підприємств. Доведено, що зміна кваліфікації (розряду, категорії, класу) є переведенням на іншу роботу. Обгрунтовано необхідність уніфікації строку, протягом якого допускається переведення працівників на іншу роботу внаслідок негативних результатів атестації. Сформульовано пропозиції стосовно доцільності встановлення у законодавстві норми про тимчасові переведення групи працівників на інше підприємство (лізинг робочої сили). Розвинуто питання щодо форми отримання згоди працівника на переведення та обгрунтовано висновок про встановлення у КЗпП норми, яка б передбачала обов'язкову письмову форму даної згоди.

  Завантажити