Досліджено давньоанглійські підрядні причинові речення, що перебувають у процесі активного формування у даний період. Відзначено, що основними маркерами гіпотаксису є сполучні засоби, які характеризуються полісемантичністю та не вказують на тип зв'язку в реченні. Показано, що поліфункціональність сполучників призводить до того, що в ряді випадків немає чіткої межі між причиновими, часовими, порівняльними та цільовими підрядними реченнями. Для мінімізації синтаксичної неоднозначності вживаються окремі моделі порядку слів у головному та підрядному реченнях - умовний спосіб дієслова, порядок розташування головного та підрядного речень. Дані ознаки підрядності характеризують окремі залежні предикативні одиниці, але не є обов'язковими для підрядних причинових речень у цілому. У зазначений період абсолютна дієприкметникова конструкція є єдиним типом незалежних неособово-дієслівних конструкцій, що може вважатися синтаксичним синонімом підрядного причинового речення.

  Завантажити