З'ясовано експресіоністичну поетику українських письменників у структурі певних творів. Дану поетику проаналізовано у моделі загального художньо-естетичного явища. Зроблено висновки щодо витоків українського експресіонізму. Висвітлено специфіку вияву експресіоністичної виразності у художньому доробку українських митців періоду 1920 - 1940-х рр., зокрема з використанням системи художньо-виражальних засобів. З'ясовано характер інтерпретації образу міста, "мотив двійництва". Досліджено художню реалізацію українськими авторами (Г.Косинки, Ю.Яновського, М.Бажана, О.Бурггардта) основних положень експресіоністичного типу художнього мислення, що грунтувалася головним чином на відтворенні суб'єктивного світу особи завдяки інтенсивному ритмові, образним і звуковим асоціаціям, контрастному зображенню, трагічно-вибуховому настроєвому сюжету, а також зверненні до психічного аналізу неповторного потоку імпульсів внутрішнього буття людини.

  Завантажити