Досліджено особливості вираження художнього часу та простору в "малій" прозі М.О.Булгакова - нарисах, фейлетонах, нотатках, оповіданнях, "маленькій" повісті. Визначено зміст понять "простір" і "час", показано їх значення у розвитку літератури XX ст. Встановлено, що просторово-часові форми у жанрових модифікаціях "малої" прози М.О.Булгакова відіграють концептуально-креаційну роль. Виявлено синтез родових та жанрових рис, жанрову дифузію та асиміляцію жанрових парадигм, що сприяє формуванню стереоскопічного, багатомірного хронотопу в результаті поєднання різних типів хронотопних модусів (соціально-історичного, міфологічного, оніричного), який є проявом тенденції до жанрової синтетичної повноти й універсальності. З'ясовано, що для моделювання художнього простору у межах "малих" прозових жанрів М.О.Булгаков активно використовує засоби, що перебувають на межі класичної та модерністської художньо-естетичних систем: нівелювання традиційної сюжетності, підкреслену асоціативність, акцентовану світло-колористичну символіку, гротеск та фантасмагорію, сповідальність, фрагментарність оповіді. На підставі комплексного дослідження конститутивних поетикальних особливостей хронотопу "малої" прози М.О.Булгакова розкрито її естетичну природу та художню цінність, визначено роль і місце в образній системі митця. Встановлено загальні закономірності розвитку художньої прози XX століття.

  Завантажити