Досліджено сучасний стан політичних комунікацій в Україні та Європейському Союзі (ЄС). Розглянуто моделі, що коректно описують системи політичних комунікацій. Виявлено, що під впливом інтенсивного розвитку інформаційної революції ЗМІ та міжнародні неурядові організації набувають значення нових політичних акторів, що сприяють трансформації політичних систем у напрямі поствестфальської невизначеності з "м'якою десуверенізацією". Виявлено кризовий стан політико-комунікативної безпеки ЄС, наслідком якого є посилення політичного абсентеїзму, "демократичного конформізу", труднощі з утвердженням спільноєвропейської ідентичності. Як один з шляхів розв'язання кризової ситуації запропоновано використання інструментарію інформаційного суспільства з його інформаційно-комунікативними технологіями (системами електронного урядування, а в більш широкому розумінні - електронної демократії). Досліджено сучасний стан функціонування української системи політичних комунікацій і трансформуючий вплив на неї процесу євроінтеграції, виявлено системні кризові феномени та зроблено висновок про зв'язок процесу євроінтеграції з системою викликів у сфері національної політико-комунікативної безпеки. Обгрунтовано необхідність впровадження замість інституційно-центристської громадянсько-центристської моделі політичних комунікацій з метою розв'язання сучасної політико-комунікативної кризи в Україні.

  Завантажити