Розроблено нові патогенетично обгрунтовані підходи стосовно оптимального знеболювання з застосуванням методики запобігальної аналгезії кеторолаком у хворих з різними формами захворювань щитовидної залози з метою поліпшення результатів їх лікування. Наведено результати аналізу ефективності запобігальної аналгезії у 141-го хворого. Обгрунтовано доцільність застосування кеторолакту для запобігальної аналгезії у хворих, оперованих на щитовидній залозі. Виявлено характер і ступінь вираженості змін гемодинаміки та дихання за цих умов. Установлено адитивний ефект, який полягає у посиленні та пролонгації післяопераційної аналгезії у разі застосування даного препарату до початку оперативного втручання. Доведено ефективність і безпечність застосування кеторолаку для запобігальної аналгезії у хворих, оперованих на щитовидній залозі. За результатами дослідження встановлено, що зміни середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень у хворих контрольної групи, у яких не застосовано кеторолак, виявлялися на 30-й хв після початку анестезії, а така тенденція утримувалася впродовж всієї операції з наступним навантаженням і нормалізацією на етапі завершення спостереження. У хворих основної групи показники гемодинаміки були більш стабільними впродовж усього періоду спостереження. Загальна доза фентанілу у хворих основної групи, яким застосовано методику запобігальної аналгезії кеторолаком, виявилася статистично вірогідно нижчою, ніж у хворих контрольної групи. Досліджено ефективність післяопераційної аналгезії хворих контрольної й основної груп та показано, що у післяопераційному періоді наявна пряма залежність між потребою в анальгетиках і травматичністю оперативного втручання.

  Завантажити