Досліджено питання генетичного контролю 11-ти ген-ферментних систем та зчеплення алозимних локусів A. alba. Уперше у межах природного ареалу в Українських Карпатах проаналізовано популяційно-генетичну мінливість A. alba та вивчено особливості генетичної структури 8-ми популяцій, їх підрозділеність та диференціацію, а також генетичні аспекти статевої репродукції. Установлено дефіцит гетерозиготних генотипів у насіннєвому потомстві цього виду, що є наслідком високого рівня самозапилення. Відзначено, що висока гетерозиготність рослин A. alba не є основним чинником, що обумовлює високий вихід порожнього насіння. Здійснено пошук зв'язків між мінливістю генетичних (ізоферментних локусів) та морфологічних (полігенних) ознак, що може бути використано у подальшому для виділення селекційно перспективних дерев і селекційного насінництва A. alba. Установлено, що групи рослин ялиці білої, що відрізняються розрахунковими індексними характеристиками, мають певні генетичні відмінності. Уперше для A. alba виявлено феномаркери, за якими диференціація популяцій була подібна до тієї, яку одержано на підставі аналізу генетичних ознак.

  Завантажити