З метою вивчення клінічної ефективності різних схем використання низькомолекулярного гепарину надропарину кальцію (НМГ) і нефракціонованого гепарину (НФГ) як ад'ювантних засобів під час проведення фібринолітичної терапії (ФТ) стрептокіназою обстежено 200 хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Вперше доведено, що раннє (до початку ФТ) застосування НМГ за оригінальною схемою у комплексній терапії ГІМ покращує клінічний перебіг захворювання, підвищує частоту відкриття інфаркт-обумовленої коронарної артерії за неінвазивними маркерами, запобігає розвитку ранньої дилятації порожнини лівого шлуночка і покращує насосну функцію серця, а також електрофізіологічні характеристики реполяризації та деполяризації міокарда, знижує вміст в крові фактора Віллєбранда (у разі його підвищення на фоні лікування НФГ). Доведено, що найбільш прийнятною схемою призначення НФГ (за співвідношенням ефективність/безпечність) є внутрішньовенна постійна інфузія через 4 години після ФТ до третьої доби із наступним підшкірним його введенням до 7 - 9 доби ГІМ.

  Завантажити