Обстежено 113 пацієнток, хворих на урогенітальний хламідіоз, і 111 здорових жінок. Здійснено порівняння діагностичної цінності методів визначення хламідіозу (культурального, реакції зв'язування комплементу (РЗК), імуноферментного аналізу (ІФА), методу прямої імунофлюоресценції (ПІФ) і полімеразної ланцюгової реакції (ПАР)). Відзначено високу інформативність методів ПІФ та ІФА. Значну кількість псевдопозитивних результатів (20 %) отримано методом ПЛР. Висвітлено роль гіпоетрогенії, зниженого рівня прогестерону та імунних зрушень у патогенезі урогенітального хламідіозу. Відзначено високу ефективність комплексного з аміксином лікування хламідіозу у порівнянні з використанням традиційних імуномодуляторів. Доведено, що використання аміксину в комплексному лікуванні хламідіозу сприяє раціональній підготовці жінок до вагітності.

  Завантажити