Уперше за кінічними та експериментальними дослідженнями доведено роль порушень обміну NO в патогенезі системних захворювань сполучної тканини, залежність змін метаболітів NO, аргініну та циклічного гуанозинмонофосфату від віку хворих, тривалості, характеру перебігу, активності та стадії захворювання, гемодинамічних показників, функції нирок, тяжкості ураження суглобів, м'язів, лімфатичних вузлів, шкіри, нервової системи та внутрішніх органів. Визначено взаємозв'язки параметрів метаболізу NO з морфологічними змінами тимуса, селезінки й інших органів, доведено зв'язок з гормональними й імунними порушеннями (популяцією та функцією імуноцитів, показниками аутоімунітету, рівнем прозапальних цитокінів), пуриновим і електролітним обмінами, фізико-хімічним станом крові та сечі. Доведено доцільність використання стимуляторів синтезу NO в лікуванні системних захворювнь сполучної тканини, установлено клініко-лабораторні (біохімічні, імунологічні, імуноферментні, фізико-хімічні) чинники, що визначають ефективність терапевтичних заходів у випадку системного червоного вовчаку, системної склеродермії та ревматоїдного артриту.

  Завантажити