Виявлено історичні корені права народів на самовизначення в контексті нідерландської, англійської, французької та американської революцій XVI - XVIII ст. Визначено роль концепції національності як суб'єктивного права націй на незалежність у становленні права на самовизначення. Розкрито значення права націй на самовизначення в системі Версальського мирного договору 1919 р. та практики Ліги Націй. З'ясовано ознаки цього права в сучасному міжнародному праві як права всіх народів, а також узагальнено теорію та практику його застосування органами ООН. Виявлено особливості здійснення народом Палестини права на самовизначення за умов мирного врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту.

  Завантажити