Досліджено питання правового регулювання іпотеки землі в Україні. Розкрито юридичну природу та запропоновано визначення іпотеки землі як виду застави земельних ділянок, що базується на законі, договорі або рішенні суду, приватної форми власності та/або об'єктів нерухомості, розташованих на цих ділянках і невід'ємно пов'язаних з ними, з урахуванням цільового призначення та особливостей встановленого щодо відповідних категорій земель правового режиму. Узагальнено досвід інституту іпотеки землі у ретроспективі історії Української держави та права. Виокремлено наукову періодизацію розвитку іпотеки землі в Україні. Розглянуто розвиток іпотечних та іпотечно-кредитних земельних відносин у Російській Федерації та Федеративній Республіці Німеччині. Сформульовано відповідні рекомендації щодо даної проблеми для використання їх в Україні. Значну увагу приділено правовому забезпеченню іпотеки землі, зокрема, іпотечним договірним відносинам, оцінці та страхуванню земельної ділянки, яка передається в іпотеку, використанню заставних для рефінансування, передбаченим законодавством процедурам звернення стягнення на заставлену ділянку та розташовані на ній об'єкти нерухомості. Зроблено спробу здійснити наукове оцінювання організаційного механізму забезпечення іпотеки землі, процесів формування іпотечних земельних ринків, засад діяльності Земельного (іпотечного) банку, сучасної практики іпотечного кредитування в Україні. Розглянуто питання відповідальності за порушення законодавства, яке регулює іпотеку землі, порядок вирішення судових спорів, взаємопов'язаних зі зверненням стягнення на земельну ділянку - предмет іпотеки. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації іпотеки землі, найбільш ефективної та оптимальної реалізації її можливостей в Україні.

  Завантажити