Уперше комплексно розглянуто систему православної духовної освіти у період незалежності України. Доведено, що швидке зростання мережі православних духовних навчальних закладів було активізовано процесами демократизації, релігійного та духовного відродження українського суспільства, збільшенням кількості релігійних громад за гострої потреби у кваліфікованих церковних кадрах. Виявлено негативний вплив церковного розколу на процес формування мережі православних духовних освітніх установ. З'ясовано, що протягом 1990-х рр. значних змін зазнала модель і структура духовних навчальних закладів. Уперше проаналізовано кількісні та якісні зміни складу колективів викладачів та слухачів, установлено фактори, що їх викликали. Зроблено висновок, що застосування нових форм і методів навчання, значне розширення навчальних програм і планів, нові підходи до виховної роботи мали потужний позитивний потенціал, активізували самостійну та пізнавальну діяльність учнів і студентів, сприяли формуванню всебічно освіченої людини.

  Завантажити