На підставі результів обстеження 670-ти пацієнток показано, що особистісні характеристики жінки (психотип, психоемоційна стабільність, тривожність, депресивність, стресостійкість) у передгравідарному періоді обумовлюють ризик виникнення прееклампсії (ПЕ). Досліджено динаміку змін даних показників протягом фізіологічної вагітності та в процесі розвитку ПЕ. Доведено, що зменшення рухових (на 45 %) та зростання мімічних (на 75 %) реакцій внутрішньоутробних пацієнтів (ВП) характерне для прогресування фізіологічної вагітності. Виявлено, що тривалий перебіг ПЕ та порушень кровоплину у фето-плацентарному комплексі спричиняють збіднення емоційних реацій ВП. Показано, що прогресування ПЕ супроводжується стійким переважанням симпатичної ланки вегетативної нервової системи (ВНС) протягом усієї вагітності, виснаженням її діяльності за важких форм, недостатнім вегетативним забезпеченням вагітності. Встановлено патогенетичну роль порушень кровоплину в одній з хребтових і внутрішній сонній артеріях, які передують клінічним проявам ПЕ та більш виразні за її прогресування. Показано ефективність застосування немедикаментозних (аквагімнастики, масажу) та медикаментозних методів профілактики, що дозволило зменшити частоту ПЕ на 97 %, перинатальну захворюваність - на 23,6 %. Показано ефективність диференційованого ведення пологів у пацієнток з ПЕ з використанням гідротерапії.

  Завантажити