Визначено схожі та семантичні ознаки у структурах лексичних значень зіставлюваних просторово-кількісних прикметників, які можуть складати основу зіставно-типологічного опису української та перської мов з іншими мовами. Результати проведеного номінативного тесту та лінгвістичного інтерв'ю з носіями української та перської мов дозволяють стверджувати, що українська мова менше, ніж перська залежить від позиції спостерігача. Розбіжності в значеннях слів у кожній з мікрогруп прикметників української та перської мов визначаються факторами: вибором семантичних мікрокомпонентів у зв'язку з виділенням будь-яких аспектів у сигніфікативному макрокомпоненті лексичного значення прикметників; виокремленням мікрокомпонентів у межах емпіричного макрокомпонента лексичного значення прикметників, тобто відмінним членуванням семантичної осі "об'єктів"; вибірковою сполучуваністю мікрокомпонентів сигніфікативного та емпіричного макрокомпонентів лексичного значення досліджуваних лексем. Доведено наявність в українській та перській мовах типологічно суттєвих ознак стосовно позначення ними просторово-кількісних характеристик об'єктів.

  Завантажити