Розглянуто актуальні питання сучасної композиторської творчості, багато з яких починають активно розроблятися та перебувають на стадії початкового наукового осмислення. Визначено домінантні принципи організації художньої цілісності у музиці як диференційні ознаки музичного тексто- та смислоутворення періоду 1970 - 1990-х рр. Виявлено їх ускладнення у кінці XX ст., що обумовлено усталенням постмодерних реалій, одночасним функціонуванням різних дискурсивних практик, загальним пошеренням на сферу культури глобалізаційних процесів, утвердженням стильового плюралізму й еклектизму. Обгрунтовано шляхи виявлення за даних умов визначальних принципів організації художньої цілісності, актуальних для музичної творчості України та Польщі останньої третини XX ст. Запропоновано способи визначення найадекватнішого прочитування смислів твору, їх утілення у звуковому матеріалі, встановлення загальних закономірностей закодування/розкодування в ускладнених конструктивних рішеннях. Визначено основні принципи організації художньої цілісності, що найбільш продуктивні у музично-творчій практиці останньої третини XX ст. Простежено функціонування текстових взаємодій, кічу, культурної полілогічності, системної організації, співрозмірності та симетрії, фрагментаризму, шкал константних моделей. Для ілюстрування теоретичних положень та висновків використано твори українських та польських композиторів 1970 - 1990-х рр. На підставі застосування порівняльного підходу продемонстровано загальноєвропейські тенденції розвитку креативних процесів у музичному мистецтві та проаналізовано спільні й найпоказовіші для обох музичних культур принципи організації художньої цілісності, що відображають специфіку сучасних реалій. Констатовано посилення впливу панівного дискурсу на еволюцію сучасної музичної творчості.

  Завантажити