Вивчено багатогранний образ природи як структурний елемент художньої концепції людини у творчості Лесі Українки. Розкрито роль феномену природи у процесі творення художньої моделі людини, а саме: природа як засіб моделювання конфлікту та природа як один з конструентів характеротворення. Концепт природи розглянуто у поетичному та драматургічному доробку письменниці як навколишнє середовище, органічний і неорганічний світ та як природу людської особистості, сукупність її психічних і фізичних особливостей, характер, природжені здібності та нахили людини, її іманентну та фемінно-маскулінну природу. У процесі аналізу феномену природи як всезагального сущого у багатоманітності проявів, живого, одухотвореного універсуму досліджено внутрішню суть "природних" речей. Проблему "природа - людина" у творчості Лесі Українки проаналізовано в українському та загальноєвропейському контексті з залученням малодосліджених в означеному аспекті творів (зокрема творчості О.Олеся).

  Завантажити