На основі аналізу переходу від общинної моралі до моралі індивідуальної, особливостей впливу середньовічної християнської моралі та єретичного руху, як специфічної форми соціального і морального протесту проти офіційної релігійної ідеології, на особистісне самовизначення людини, з'ясування місця і ролі середньовічної моралі в духовній еволюції суспільства, здійснюється спроба доведення існування моральнісного розвитку людини в епоху Середніх віків, а також можливість трактування моралі Середньовіччя як особливого несинкретичного суспільного феномену, що грунтувався на взаємозв'язку різних суспільних класів та соціальних груп, кожна з яких зробила певний внесок у формування моралі епохи взагалі. Ця обставина зумовлювала неповторність моралі Середньовіччя, яка не має аналогів у системі соціокультурної практики людства взагалі.

  Завантажити