Досліджено проблеми становлення особистості в художніх автобіографіях "Історія мого сучасника" В.Короленка та "Дитинство","В людях", "Мої університети" М.Горького, письменників, що належали до різних літературних течій та різних ідейних напрямів. Під час аналізу творів виявлено, що автобіографічний принцип зображення має свої засоби творення характеру, духовного світу особистості: ретроспективність, тенденційний відбір фактів з життя автора, самоспостереження та самоаналіз. На підставі порівняння моральних принципів автобіографічних героїв зроблено висновок, що В.Короленко створив гармонійний образ сучасника, гуманізм його має загальнолюдський характер, а сенс його життя полягає в служінні народу. Герой М.Горького намагався творити добро, але в його характері переважає емоційне світосприйняття і він не зміг знайти відповіді на питання: "Для чого жити і що є народ ". Зазначено, що В.Короленко - послідовник загальнолюдських цінностей, а М.Горький віддав перевагу класовому розумінню гуманізму і його революційність мала трагічний наслідок.

  Завантажити