Досліджено українську прозу 1940 - 1960-х рр. як системну цілісність. У критико-аналітичному аспекті розглянуто філософські, ідеологічні, політичні доктрини, естетичні програми, які визначають своєрідність даного літературного періоду. У цьому контексті проаналізовано індивідуальні авторські тексти письменників різних ідеологічних, політичних, естетичних орієнтацій, а саме: Т.Осьмачки, О.Довженка, В.Домонтовича, В.Барки, І.Багряного, Л.Мосендза, І.Костецького. О.Гончара, Д.Гуменної, У.Самчука, Ю.Косача, М. Стельмаха. На підставі результатів здійсненого аналізу розроблено загальну концепцію своєрідності українського прозового тексту даного періоду. Доведено, що кожен з індивідуальних авторських текстів є сегментом (сюжетною колізією) іншої цілості - тогочасного українського прозового "надтексту", висвітлено жанрову специфіку творів, розкрито її детермінанти. Як результат дослідження є запропоновані підходи щодо формування цілісного уявлення про національну своєрідність українського літературного процесу 1940 - 1950-х рр.

  Завантажити